Гуляйпільський напрямок стабілізований, Оріхів лишається вузлом оборони

Для мешканців Гуляйпільщини й Оріхівщини лінія боєзіткнення на цій ділянці наразі стабілізована: значних успіхів у російських військ немає, а поодинокі ситуативні просування сили оборони швидко зупиняють. На Запорізькому напрямку загалом ситуація також стабілізована, інтенсивність штурмів поступово знижується, а противник переносить увагу на Донеччину, зокрема на район Добропілля. Про це розповів Дмитро Філатов із позивним «Перун», командир першого окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.

Як змінюється тиск на Запорізькому напрямку

Російські війська й далі застосовують тактику інфільтрації: намагаються закидати вглиб українських позицій невеликі штурмові групи. Такі групи часто діють без безпосереднього супроводу безпілотників: їм заздалегідь визначають маршрути й точки, а командири відстежують рух.

«На даний час ситуація на Запорізькому напрямку повністю стабілізована. Кількість і інтенсивність штурмових дій поступово знижується з боку противника. Противник починає переконцентровувати свою увагу на Донеччину, безпосередньо на місто Добропілля. Тактика за останніх декілька років залишається незмінною. Це інфільтрація, спроби на максимальну глибину закинути поодинокі штурмові групи», — розповів Дмитро Філатов.

«Доволі часто це відбувається без супроводу засобів БПЛА. Їм просто визначають маршрут, визначають точки. Командир спостерігає: якщо ця група перестала перебувати на даній точці й виходить на зв’язок. То навіть якщо немає спостереження, вони для себе розуміють, що група або знищена, або потрапила в полон. І наступній групі малюють маршрут з обходом цієї ділянки», — пояснив командир.

Окремим викликом Філатов назвав активне застосування російських безпілотників, зокрема підрозділом «Рубікон». За його словами, ці підрозділи наростили вплив на логістику, перекривають більшу глибину й інтенсивніше діють по передньому краю, концентруючи БПЛА на виявлених позиціях і переміщеннях особового складу.

«Застосування БПЛА у них доволі розвинуте. У них теж є дуже потужні підрозділи, які працюють у цьому напрямку, такі як «Рубікон». І вони наростили свої спроможності по впливу на нашу логістику. Вони перекривають уже більшу глибину, перекривають більш інтенсивно ці ділянки. Також вони доволі активно діють по передньому краю. Якщо виявляють наші позиції і переміщення особового складу, то максимально концентрують свою увагу засобів БПЛА», — сказав військовий.

«Противник у цьому має значні успіхи і в обсягах виробництва, і в якості виробів. Вони не поступаються нашим ні в чому по якості, а за деякими параметрами іноді навіть переважають. По кількості засобів і за масштабами виробництва ми приблизно в паритеті. Тобто кількість засобів БПЛА у противника приблизно така ж, як і у нас», — зазначив командир.

Логістика, Оріхів і Гуляйпільський фланг

Забезпечення військ Філатов назвав одним із найскладніших завдань: стійкість лінії боєзіткнення, за його словами, напряму залежить від ефективності логістики. Статистично зараз українські підрозділи можуть зазнавати більше втрат під час логістичних операцій, ніж безпосередньо на лінії розмежування.

«Логістика на сьогоднішній день, на мою думку, є більшим викликом, ніж утримування лінії боєзіткнення. Тому що насправді стійкість лінії боєзіткнення напряму залежить від ефективності логістики і забезпечення як підрозділів бойового забезпечення. Так і безпосередньо підрозділів, які ведуть бій на лінії боєзіткнення», — пояснив він.

«Якщо ми беремо статистично. То зараз склалася така ситуація, що під час здійснення логістики і для забезпечення логістики у нас більше втрат, ніж під час боєзіткнення на лінії розмежування», — розповів Філатов.

На Гуляйпільському напрямку ділянка стабілізована. Лінія боєзіткнення, за словами командира, схожа на невелику хвилю: поодинокі успіхи противника швидко купуються, а на деяких ділянках положення навіть покращується. Саме через відсутність значних успіхів противник перефокусовує увагу на інші напрямки.

«На даний час ділянка стабілізована, значних успіхів у противника немає. Є якісь поодинокі ситуативні успіхи, але вони швидко купуються силами оборони і часто відновлюються на деяких ділянках, навіть покращується положення. Це не великі обсяги, це не просування на глибину, але лінія боєзіткнення схожа на таку невелику хвилю, яка то накочується, то відкочується. Це процеси, які обов’язкові під час ведення бойових дій, але якихось значних успіхів противник досягти не може і саме через це він перефокусовує свою увагу на інші напрямки», — сказав військовий.

Проблемним лишається системний вплив на російську логістику в оперативній глибині. Влітку українські військові блокували маршрути в районах Токмака та Мелітополя: у певні періоди з цих міст не виїжджала жодна одиниця техніки, а окупаційна влада заборонила виїзд. Це погіршило забезпечення російських підрозділів і стало одним із чинників просувань сил оборони. Зараз такі заходи, через нестачу засобів, проводяться приблизно на 5% від літніх обсягів.

«Найбільше ускладнює те, що ми все ж таки, незважаючи на те, що ми знайшли механізми впливу на оперативну глибину. Але не змогли забезпечити стійке підтримування темпів впливу на оперативну глибину. Влітку ми провели низку кампаній, де ми блокували логістику противника і довели свої гіпотези, довели, що вони мають місце бути», — розповів командир.

«Ми міста Токмак і Мелітополь на деякі періоди блокували повністю, звідти не виїжджала жодна одиниця техніки. І окупаційна влада навіть заборонила виїзд з міст. І тим самим ми покращили ситуацію на лінії боєзіткнення, бо противник перестав забезпечувати свої підрозділи бойового забезпечення і піхоту засобами. Саме це послугувало одним із чинників тих усіх просувань», — зазначив Філатов.

«Пізніше, через недостатність засобів і неможливість забезпечити такі обсяги надходження, ці заходи поступово зменшилися. І зараз, ну, десь відсотків на 5 від того, що було, вони проводяться. Це незначний показник», — сказав командир.

Оріхів Філатов назвав ключовим вузлом оборони: місто стоїть на висоті й контролює ділянку попереду, де починається степова зона Запорізької області з великими відкритими відстанями між лісосмугами. Гуляйпільський напрямок, за його словами, є флангом Оріхова. Командир порівняв роль міста з Вугледаром: після його втрати противник протягом чотирьох місяців просунувся на оперативну глибину більше, ніж за попередні роки на тому напрямку.

«Із військової точки зору, якщо ми розглядаємо лінію боєзіткнення, то це один із флангів Оріхова. Оріхів — це висота, яка контролює перед собою ділянку. Не скажу, що це прямо степ, але це вже починається степова зона Запорізької області. Де відстань між лісосмугами вдвічі більше, а то і втричі більше, ніж на інших ділянках, де дуже великі обсяги відкритих ділянок», — пояснив він.

«Сам Оріхів є ключовим вузлом оборони, так як це висота. Можу вам навести приклад на Вугледарі. Вугледар був дуже важливим вузлом оборони, і поки тримався Вугледар, Курахівський напрямок доволі стійкий був. І противник не міг досягти успіху. Якщо ми пам’ятаємо, одразу після втрати Вугледара противник зміг розвинути свої успіхи на оперативну глибину. Це не було прям стрімке просування за один день, але протягом чотирьох місяців противник зробив більше, ніж за всі попередні роки на тому напрямку», — сказав Філатов.

«Оріхів приблизно є такою ж самою аналогією, і якщо втратити Оріхів, він є ключовим вузлом оборони, то просування на Запорізькому напрямку у противника будуть суттєві. Тому Гуляйпільський напрямок є ключовим флангом, який забезпечує стійкість Оріхова, і його потрібно тримати. І взагалі на Запорізькому напрямку увагу не можна послабляти, бо там є дуже багато ризиків», — наголосив командир.

Безпосередньо на позиціях найбільшою загрозою Філатов назвав масштабне застосування російських БПЛА. Протидія точкам зльоту є, але її, за його словами, недостатньо і треба нарощувати — для цього потрібні ресурси, підтримка партнерів і пошук рішень виробниками.

«Безпосередньо на позиціях — це великий вплив засобів БПЛА противника. Це, на мою думку, найголовніший виклик. Протидії точкам зльоту пілотів ми протидіємо, але ця протидія недостатня, її треба нарощувати. Але на це все необхідні ресурси, необхідна підтримка партнерів, якась воля наших виробників до пошуку рішень. І це є на сьогоднішній день найбільш складний виклик для нас», — зазначив Дмитро Філатов.

Говорячи про День захисників і захисниць України, командир «Перун» окремо подякував військовим, які лишаються в строю.

«Для мене День захисників і захисниць — це день вшанування людей, які віддали своє особисте життя, які пожертвували близькістю з родинами. Які пожертвували можливістю прокидатися ранком і дивитися, як їхні діти збираються до школи. Пожертвували своїм власним життям заради життя України», — сказав Філатов.